| Здається, я ще й досi молодий – I в цьому є велика таємниця. О, де ж вона, та юностi скарбниця? Бери, мовляв, i знову володiй. Наївний самовпевнений гордiй, Хоч увiснi я бiльше не лiтаю... Я знаю вже, та я ще пам’ятаю... I начебто я й досi молодий В богатствi мрiй щасливих i надiй -- То ж смiйся, душе, добрим, світлим сміхом, Радiй цнотливим i простим утiхам, Неначе я ще й досi молодий. Якщо щаслива мить, то порадiй. Хай обминає серце чорна злива... Хай буде хоч наступна мить щаслива, Хай хоч на мить я буду молодий... |